Продажа яхт
Отдых на яхтах
Обучение
Услуги
Events
О Нас
Новости
Морской Клуб


 

НАШИ ШКОЛЫ:
 

обучение на яхтах

 
НАШИ ПАРТНЁРЫ:

 

MacGregor

продажа яхт

  продажа яхт

тв и видео производство

Федерация Украины
Федерация Украины

farvater

продажа яхт, аренда яхт, чартер в Грецию, Израиль, Украину, Хорватию, Турцию обучение яхтингу на яхтах, на яхте, корпоративы, яхтенная школа,права на лодку продажа яхт, аренда яхт, чартер в Грецию, Израиль, Украину, Хорватию, Турцию обучение яхтингу на яхтах, на яхте, корпоративы, яхтенная школа,права на лодку







КОДЕКС ТОРГОВЕЛЬНОГО МОРЕПЛАВСТВА УКРАЇНИ

Р О З Д І Л V 

  МОРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ 

  ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА 

  Стаття 128. Організація морських перевезень вантажів 

  Умови морського перевезення вантажів визначаються договором.
  Морські перевезення для державних потреб здійснюються у 
порядку, встановленому чинним законодавством України.
  Перевізник і вантажовласник у разі необхідності здійснення 
систематичних перевезень вантажів можуть укладати довготермінові 
договори про організацію морських перевезень. 

  Стаття 129. Морські перевезення транспортом загального 
  користування 

  Морська транспортна організація загального користування:
  а) зобов'язана прийняти будь-який запропонований для 
перевезення вантаж, якщо на судні є вільні приміщення, придатні 
для перевезення, і вантаж може бути перевезений без шкоди для 
раніше прийнятих до перевезення вантажів;
  б) не вправі віддавати перевагу одному вантажовласнику перед 
іншим стосовно приймання вантажів і умов перевезення, за винятком 
випадків, передбачених чинним законодавством України;
  в) зобов'язана публікувати тарифи та умови перевезень.
  Морська транспортна організація загального користування не 
має права укладати договори з вантажовласниками про звільнення від 
відповідальності або її зменшення, яку відповідно до правил цього 
розділу ця організація - перевізник повинна нести за втрату, 
нестачу і пошкодження або прострочення у доставці вантажу. 

  Стаття 130. Заборона приймання вантажу до перевезення 

  Приймання вантажів до перевезення у визначених напрямках може 
бути заборонено тільки у виняткових випадках центральним органом 
виконавчої влади в галузі транспорту з повідомленням про це 
заінтересованих організацій і Уряду України.
  У випадках явищ стихійного характеру, катастроф і аварій, що 
викликали перерву в русі, а також у разі оголошення карантину 
приймання вантажів може бути тимчасово припинено або обмежено 
розпорядженням начальника порту з негайним повідомленням про це 
центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, який 
встановлює термін дії заборони приймання вантажу і його обмеження.
  Заборона, тимчасове припинення або обмеження приймання 
вантажу можуть бути введені для перевезень у певних напрямках, 
з визначених портів або у визначені порти.
  Про заборону, тимчасове припинення чи обмеження приймання 
вантажу начальник порту негайно сповіщає відправників вантажів, а 
при перевезенні вантажів у прямому змішаному або прямому водному 
сполученні - також і організації інших видів транспорту. 

  Стаття 131. Каботажні перевезення 

  Перевезення між портами України здійснюються суднами, що 
плавають під Державним прапором України, а також суднами, що 
плавають під іноземним прапором за умови одержання на це дозволу 
центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту. 

  Стаття 132. Міжнародні перевезення 

  Перевезення між портами України й іноземними портами можуть 
здійснюватися як суднами, що плавають під Державним прапором 
України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під 
іноземним прапором. 

  ГЛАВА 2. ДОГОВІР МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ 

  Стаття 133. Поняття договору морського перевезення 
  вантажу 

  За договором морського перевезення вантажу перевізник або 
фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником 
вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його 
уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а 
відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за 
перевезення встановлену плату (фрахт).
  Фрахтувальником і фрахтівником визнаються особи, що уклали 
між собою договір фрахтування судна (чартер). 

  Стаття 134. Доказ існування та зміст договору морського 
  перевезення вантажу 

  Договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений 
у письмовій формі.
  Документами, що підтверджують наявність і зміст договору 
морського перевезення вантажу, є:
  1) рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання 
для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових 
приміщень;
  2) коносамент - якщо договір не передбачає умови, зазначеної 
в пункті 1 цієї статті;
  3) інші письмові докази. 

  Стаття 135. Правовідносини перевізника і одержувача вантажу 

  Правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу 
визначаються коносаментом. Умови договору морського перевезення, 
не викладені в коносаменті, обов'язкові для одержувача, якщо в 
коносаменті зроблено посилання на документ, в якому вони 
викладені. 

  Стаття 136. Реквізити рейсового чартеру 

  Рейсовий чартер повинен містити основні реквізити: 
найменування сторін, судна і вантажу, порту відправлення і 
призначення (або місця направлення судна). До рейсового чартеру 
можуть бути включені за згодою сторін інші умови і застереження. 
Рейсовий чартер підписується фрахтівником (перевізником) і 
фрахтувальником або їх уповноваженими представниками. 

  Стаття 137. Докази приймання вантажу до перевезення 

  Після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, 
капітан або агент перевізника зобов'язані видати відправнику 
коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, 
зазначеного в коносаменті.
  Перевізник може видати інший, ніж коносамент, документ на 
підтвердження отримання вантажу для перевезення. Такий документ є 
першорядним доказом укладання договору морського перевезення і 
приймання перевізником вантажу, як його описано в цьому документі.
  Коносамент складається на підставі підписаного відправником 
документа, в якому, зокрема, повинні міститися дані, зазначені в 
пунктах 4-8 статті 138 цього Кодексу.
  Відправник відповідає перед перевізником за всі наслідки, що 
виникли в результаті неправильності або неповноти відомостей, 
зазначених у згаданому документі. 

  Стаття 138. Реквізити коносамента 

  У коносаменті зазначаються:
  1) найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на 
визначеному судні;
  2) найменування перевізника;
  3) місце приймання або навантаження вантажу;
  4) найменування відправника;
  5) місце призначення вантажу чи, при наявності чартеру, 
місце призначення або направлення судна;
  6) найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або 
зазначення, що коносамент видано "наказу відправника", або 
найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано 
"наказу одержувача" (ордерний коносамент), або визначенням, що 
коносамент видано на пред'явника (коносамент на пред'явника);
  7) найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи 
кількість та/або міра (маса, об'єм), а в необхідних випадках - 
дані про зовнішній вигляд, стан і особливі властивості вантажу;
  8) фрахт та інші належні перевізнику платежі або зазначення, 
що фрахт повинен бути сплачений згідно з умовами, викладеними в 
рейсовому чартері або іншому документі, або зазначення, що фрахт 
повністю сплачено;
  9) час і місце видачі коносамента;
  10) кількість складених примірників коносамента;
  11) підпис капітана або іншого представника перевізника.
  Під час буксирування лісу в плотах дані, зазначені в пункті 7 
цієї статті, перевізником не перевіряються і включаються до 
коносамента на підставі письмової заяви відправника.
  Якщо у разі перевезення вантажів наливом, насипом або 
навалом дані, зазначені в пункті 7 цієї статті, не були 
перевірені, перевізник вправі включити їх в коносамент з 
відповідним застереженням. Таке ж застереження може бути зроблено 
перевізником під час перевезення різних вантажів у тому випадку, 
коли у нього є достатні підстави вважати, що дані, згадані в 
пункті 7 цієї статті, вказані відправником неточно або він не мав 
розумної можливості їх перевірити. При перевезенні вантажів у 
закордонному сполученні в коносамент можуть бути внесені за згодою 
сторін і інші умови та застереження. 

  Стаття 139. Кількість примірників коносамента 

  Перевізник зобов'язаний видати відправнику на його бажання 
кілька примірників коносамента тотожного змісту, причому в кожному 
з них відмічається кількість складених примірників коносамента. 
Після видачі вантажу по одному з примірників коносамента решта 
примірників втрачає силу. 

  Стаття 140. Передача коносамента 

  Коносамент передається з дотриманням таких правил:
  1) іменний коносамент може передаватися за іменними 
передаточними написами або в іншій формі з дотриманням правил, 
установлених для передачі боргової вимоги;
  2) ордерний коносамент може передаватися за іменними або 
бланковими передаточними написами;
  3) коносамент на пред'явника може передаватися шляхом 
простого вручення. 

  Стаття 141. Повернення вантажу відправнику 

  Відправник має право вимагати повернення вантажу в порту 
відправлення до відходу судна або видачі вантажу в проміжному 
порту, або видачі не тій особі, що зазначена в коносаменті, за 
умови пред'явлення всіх виданих відправнику примірників 
коносамента або надання відповідного забезпечення і з дотриманням 
правил цього Кодексу про відмову від договору морського 
перевезення. Таке ж право належить кожному законному держателю 
всіх виданих відправнику вантажу примірників коносамента. 

  Стаття 142. Тарування і упаковка вантажу 

  Вантажі, що потребують тари і упаковки для запобігання 
втратам, нестачам і пошкодженню, повинні подаватися до перевезення 
у справній тарі та упаковці, що забезпечують повне збереження 
вантажів у процесі перевезення і перевантаження.
  На кожному вантажному місці повинно бути нанесено повне і 
чітке маркірування, передбачене правилами морського перевезення 
вантажів.
  Плоти повинні подаватися відправником у стані, що відповідає 
встановленим правилам збивання, а за відсутності таких правил - у 
стані, що забезпечує в цілості доставку плотів морем. 

  Стаття 143. Морехідний стан судна 

  Перевізник зобов'язаний завчасно, до початку рейсу, привести 
судно в морехідний стан: забезпечити технічну придатність судна до 
плавання, належним чином спорядити його і забезпечити всім 
необхідним, укомплектувати екіпаж, а також привести трюми і всі 
інші приміщення судна, в яких перевозиться вантаж, у стан, що 
забезпечує належне приймання, перевезення і збереження вантажу.
  Перевізник не несе відповідальності, якщо він доведе, що 
неморехідний стан судна був викликаний недоліками, які не могли 
бути виявлені при прояві ним належної дбайливості (приховані 
недоліки).
  Будь-які договори сторін, що суперечать частині першій цієї 
статті, недійсні. 

  Стаття 144. Документи на вантаж 

  Відправник повинен своєчасно передати перевізнику всі 
документи стосовно вантажу, як того вимагають портові, митні, 
санітарні та інші адміністративні правила. Відправник відповідає 
перед перевізником за збитки, заподіяні внаслідок несвоєчасної 
передачі, неправильності або неповноти цих документів. 

  Стаття 145. Заміна судна 

  Якщо вантаж повинен перевозитися на визначеному судні, він 
може бути завантажений на інше судно тільки за згодою відправника 
або фрахтувальника, за винятком випадків перевантаження внаслідок 
технічної необхідності, що виникла після початку завантаження. 

  Стаття 146. Розміщення вантажу на судні 

  Вантаж розміщується на судні за розсудом капітана, але не 
може бути поміщений на палубі без письмової згоди відправника, за 
винятком вантажів, перевезення яких на палубі допускається 
відповідно до чинних правил і звичаїв.
  Перевізник несе відповідальність за правильне розміщення, 
кріплення і сепарацію вантажів на судні. Вказівки перевізника 
відносно завантаження, кріплення і сепарації вантажу обов'язкові 
для юридичних і фізичних осіб, які виконують вантажні роботи. 

  Стаття 147. Перевезення вантажів в опломбованих приміщеннях 

  Вантажі можуть перевозитися в опломбованому відправником 
ліхтері, судновому приміщенні або контейнері. 

  Стаття 148. Сталійний час 

  Термін, протягом якого вантаж повинен бути навантажений на 
судно або вивантажений з судна (сталійний час), визначається 
угодою сторін, а за відсутності такої угоди - нормами, прийнятими 
в порту навантаження (розвантаження). 

  Стаття 149. Контрсталійний час 

  Угодою сторін можуть бути встановлені додатковий після 
закінчення терміну навантаження (розвантаження) час очікування 
судном закінчення вантажних робіт (контрсталійний час) і розмір 
плати перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу 
(демередж), а також винагорода за закінчення навантаження 
(розвантаження) до закінчення сталійного часу (диспач).
  За відсутності угоди сторін, передбаченої частиною першою 
цієї статті, тривалість контрсталійного часу і розмір плати 
перевізнику за простій, а також розмір винагороди відправнику або 
фрахтувальнику за дострокове закінчення навантаження 
(розвантаження) визначаються відповідно до термінів і ставок, 
прийнятих у відповідному порту.
  За відсутності зазначених ставок розмір плати за простій 
визначається витратами на утримання судна і екіпажу, а винагорода 
за дострокове закінчення навантаження (розвантаження) обчислюється 
у половинному розмірі плати за простій. 

  Стаття 150. Надконтрсталійний час 

  Під час завантаження судна у разі закінчення контрсталійного 
часу перевізник має право стягнути завдані йому подальшою 
затримкою судна збитки і відправити судно в рейс, якщо навіть весь 
обумовлений вантаж не навантажено на судно з причин, що не 
залежать від перевізника. При цьому перевізник зберігає право на 
одержання повного фрахту. 

  Стаття 151. Приймання вантажу в разі затримки судна 
  під навантаженням 

  У разі надання для перевезення вантажу всього судна
капітан не вправі відмовитись від приймання вантажу, доставленого 
до закінчення сталійного або контрсталійного часу, якщо сторони 
домовились про це, навіть якщо приймання і укладення вантажу 
можуть затримати судно понад встановлений термін. За кожний зайвий 
день затримки судна понад контрсталійний час відправник 
зобов'язаний відшкодувати перевізнику заподіяні збитки.
  У тих випадках, коли для перевезення вантажу надано не все 
судно, капітан вправі до закінчення погодженого сталійного (або 
сталійного і контрсталійного) часу відмовитися від приймання 
вантажу, який внаслідок його пред'явлення із запізненням можна 
навантажити на судно належним чином і без шкоди для решти вантажу 
не інакше як затримавши судно. При цьому перевізник зберігає 
право на одержання повного фрахту. 

  Стаття 152. Вивантаження стороннього вантажу 

  У разі надання для перевезення вантажу всього судна, частини 
судна або окремих суднових приміщень відправник може вимагати 
вилучення вантажу, що не належить йому, з поданого йому судна, 
частини судна чи суднового приміщення в порту відправлення, а у 
випадку надання всього судна - у будь-якому порту заходу. Якщо 
сторонній вантаж не був своєчасно вилучений з судна, відправник 
має право вимагати відповідного зменшення фрахту, а також 
відшкодування завданих йому внаслідок цього збитків. 
 

  Стаття 153. Неправильно зазначений вантаж 

  Вантаж легкозаймистий, вибуховий або взагалі небезпечний за 
своєю природою, якщо він був зданий під неправильним або неповним 
найменуванням і під час його приймання перевізник не міг шляхом 
зовнішнього огляду пересвідчитися у його властивостях, може бути у 
будь-який час вивантажений перевізником або знищений чи 
знешкоджений, як того будуть вимагати обставини, без відшкодування 
відправнику пов'язаних із цим збитків.
  Відправник відповідає за всі збитки, заподіяні перевізнику 
або третім особам у зв'язку з перевезенням зазначеного вантажу.
  Фрахт за перевезення такого вантажу не повертається, а якщо 
він під час відправлення вантажу не був сплачений, то перевізник 
може стягнути його повністю. 

  Стаття 154. Вивантаження небезпечного вантажу 

  Якщо навантажений з відома і за згодою перевізника вантаж, 
зазначений у статті 153 цього Кодексу, стане небезпечним для 
судна, іншого вантажу або людей, які знаходяться на судні, то 
перевізник вправі обійтися з таким вантажем згідно з частиною 
першою статті 153 цього Кодексу. Відправник у такому випадку не 
несе відповідальності перед перевізником за збитки, заподіяні у 
зв'язку з перевезенням зазначеного вантажу, за винятком загальної 
аварії. Перевізник має право на фрахт у розмірі, пропорційному 
фактичній дальності перевезення вантажу до моменту його 
припинення. 

  Стаття 155. Відправлення судна з неповним вантажем 

  У разі, якщо відправнику надано для перевезення все судно, 
перевізник зобов'язаний на вимогу відправника відправити судно в 
плавання, навіть якщо не весь вантаж був навантажений. Перевізник 
у цьому випадку зберігає право на повний фрахт. 

  Стаття 156. Відмова сторін від договору до відходу судна 

  Кожна із сторін вправі відмовитися від договору морського 
перевезення вантажу без відшкодування іншій стороні зв'язаних із 
цим збитків у таких випадках, що виникли до відходу судна з порту:
  1) воєнних або інших дій, що можуть загрожувати небезпекою 
захоплення судна або вантажу;
  2) блокади порту відправлення або призначення;
  3) затримання судна за розпорядженням властей з причин, що не 
залежать від сторін договору;
  4) залучення судна для спеціальних потреб держави;
  5) заборони керівництвом порту вивозу з порту відправлення 
або ввозу в порт призначення вантажу, призначеного для 
перевезення.
  Випадки, передбачені у пунктах 3, 5 цієї статті, не можуть 
бути підставою для відмови від договору морського перевезення 
вантажу без відшкодування іншій стороні збитків, якщо затримка 
передбачається короткочасною.
  У випадках, передбачених у цій статті, перевізник не несе 
витрат, пов'язаних з розвантаженням. 

  Стаття 157. Відмова сторін від договору під час рейсу 

  Кожна із сторін внаслідок настання будь-якої з обставин, 
зазначених у статті 156 цього Кодексу, може відмовитися від 
договору також під час рейсу. У цьому випадку відправник 
відшкодовує перевізнику всі зазнані останнім витрати щодо вантажу, 
у тому числі витрати, пов'язані з розвантаженням, а також фрахт 
пропорційно фактичній дальності перевезення вантажу. 

  Стаття 158. Припинення договору без відмови сторін 

  Договір морського перевезення вантажу припиняється без 
відмови сторін і без обов'язку однієї відшкодувати іншій заподіяні 
припиненням договору збитки, якщо після укладення договору і до 
відходу судна з місця навантаження внаслідок обставин, не залежних 
від сторін:
  1) судно загине або буде силоміць захоплене;
  2) судно буде визнане непридатним для плавання;
  3) загине вантаж, індивідуально визначений;
  4) загине вантаж, що визначається родовими ознаками, після 
здачі його для навантаження, а відправник не встигне здати інший 
вантаж замість загиблого.
  Договір морського перевезення вантажів припиняється внаслідок 
зазначених обставин і під час рейсу, причому перевізнику належить 
фрахт пропорційно фактичній дальності перевезення виходячи з 
кількості врятованого і зданого перевізником вантажу. 

  Стаття 159. Перешкоди щодо заходу в порт 

  Якщо внаслідок заборони властей, стихійних явищ або інших 
причин, не залежних від перевізника, судно не може зайти в порт 
призначення, перевізник зобов'язаний негайно повідомити про це 
відправника.
  Якщо протягом розумного терміну з моменту відправки 
повідомлення не надійде розпорядження відправника про те, як 
обійтися з вантажем, капітан вправі вивантажити вантаж в одному з 
найближчих портів за власним розсудом або повернути цей багаж у 
порт відправлення, зважаючи на те, що, на думку капітана, є більш 
вигідним для відправника.
  Якщо для перевезення вантажу було надано не все судно, 
капітан повинен вивантажити вантаж, що не може бути доставлений у 
порт призначення, в іншому порту згідно з розпорядженням 
відправника. У разі неодержання такого розпорядження протягом 
трьох діб з моменту відправлення повідомлення капітан вправі 
вивантажити вантаж в одному з найближчих портів за власним 
розсудом, повідомивши про це відправника. Капітан вправі зробити 
те ж саме і в тому випадку, коли розпорядження відправника 
неможливо виконати без збитку для власників інших вантажів, що 
знаходяться на судні.
  Відправник зобов'язаний відшкодувати перевізнику всі витрати, 
пов'язані з очікуванням розпорядження відправника протягом 
розумного терміну, а також всі витрати щодо вантажу і сплатити 
фрахт пропорційно фактичній дальності перевезення вантажу. 

  Стаття 160. Термін доставки вантажу 

  Перевізник зобов'язаний доставляти вантажі у встановлені 
терміни, а якщо вони не встановлені, - у звичайно прийняті 
терміни. 

  Стаття 161. Девіація судна 

  Не вважається порушенням договору морського перевезення 
вантажу будь-яке відхилення судна від наміченого шляху з метою 
рятування на морі людей, суден і вантажів, а також інше розумне 
відхилення, якщо воно не викликане неправильними діями 
перевізника. 

  Стаття 162. Видача вантажу 

  Вантаж видається в порту призначення:
  1) за іменним коносаментом одержувачу, вказаному в 
коносаменті, або особі, якій коносамент було передано за іменним 
передаточним написом або в іншій формі з дотриманням правил, 
установлених для передачі боргової вимоги;
  2) за ордерним коносаментом - відправнику або одержувачу 
залежно від того, складений коносамент "наказу відправника" або 
"наказу одержувача", а в разі наявності у коносаменті передаточних 
написів - особі, зазначеній в останньому з неперервного ряду 
передаточних написів, або пред'явникові коносамента з останнім 
бланковим написом;
  3) за коносаментом на пред'явника - пред'явнику коносамента. 

  Стаття 163. Платежі при одержанні вантажу. 
  Право притримання вантажу 

  Під час прийому вантажу одержувач зобов'язаний відшкодувати 
витрати, зроблені перевізником за рахунок вантажу, внести плату за 
простій судна в порту вивантаження, а також сплатити фрахт і плату 
за простій у порту навантаження, якщо це передбачено в коносаменті 
або іншому документі, на підставі якого перевозився вантаж, а у 
випадку загальної аварії - внести аварїйний внесок або надати 
належне забезпечення.
  Перевізник може не видавати вантаж до сплати сум або надання 
забезпечення, зазначених у частині першій цієї статті.
  Право притримання вантажу перевізник зберігає у випадку здачі 
його на склад, що не належить одержувачу, за умови повідомлення 
власника складу про таке право.
  Після видачі вантажу одержувачу перевізник втрачає право 
вимоги від відправника чи фрахтувальника платежів, не внесених 
одержувачем, за винятком випадків, коли перевізник не зміг 
здійснити право притримання вантажу з незалежних від нього причин. 
{ Стаття 163 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V 
( 997-16 ) від 27.04.2007 } 

  Стаття 164. Право застави на вантаж 

  Для забезпечення вимог, зазначених у частині першій статті 
163 цього Кодексу, перевізник має право застави на вантаж, що 
перевозиться.
  Право застави припиняється у випадках:
  1) видачі вантажу одержувачу;
  2) задоволення забезпечених заставою вимог перевізника;
  3) прийняття перевізником іншого належного забезпечення.
  Перевізник має право в порядку, передбаченому законодавством, 
продати вантаж, що є предметом застави, попередньо повідомивши про 
це відправника або фрахтувальника, а також одержувача.
  Із сум, виручених від реалізації вантажу, вимоги перевізника, 
зазначені в частині першій статті 163 цього Кодексу, 
задовольняються після оплати судових витрат, витрат, пов'язаних 
із збереженням і реалізацією вантажу.
  Якщо суми, вирученої від реалізації вантажу, недостатньо для 
задоволення потреб, зазначених у частині першій статті 163 цього 
Кодексу, а також відсотків і збитків, заподіяних простроченням 
оплати, перевізник вправі вимагати від відправника або 
фрахтувальника суму, якої не вистачає. 

  Стаття 165. Огляд і перевірка кількості вантажу 

  Одержувач і перевізник мають право (кожний) вимагати до 
видачі вантажу огляду та/або перевірки його кількості. Викликані 
цим витрати несе той, хто вимагав огляду вантажу та перевірки його 
кількості. 

  Стаття 166. Заява про нестачу або пошкодження вантажу 

  Якщо під час прийому вантажу, що перевозиться за 
коносаментом, одержувач письмово не заявив перевізнику про нестачу 
або пошкодження вантажу, то вважається, якщо інше не буде 
доведено, що одержувач отримав вантаж згідно з умовами 
коносамента.
  Якщо вантаж було оглянуто і перевірено одержувачем
разом з перевізником, то одержувач може не робити зазначеної в 
першій частині цієї статті заяви.
  У випадку, якщо втрата, нестача або пошкодження не могли бути 
виявлені при звичайному способі приймання вантажу, то заява 
перевізнику може бути зроблена одержувачем протягом трьох діб 
після прийняття вантажу.
  Договори, що суперечать цій статті, недійсні. 

  Стаття 167. Здача незапитаного вантажу на зберігання 

  Якщо для перевезення вантажу було надано не все судно і в 
порту призначення одержувач не запитав цей вантаж, не розпорядився 
ним або відмовився від нього, перевізник вправі, повідомивши про 
це відправника, здати вантаж на зберігання на склад або в інше 
надійне місце за рахунок і на ризик відправника.
  Якщо для перевезення вантажу було надано все судно, капітан 
у разі неявки одержувача в порту призначення або у разі його 
відмови від приймання вантажу зобов'язаний негайно повідомити про 
це відправника. Вивантаження і здача вантажу на склад проводяться 
капітаном лише після закінчення термінів вивантаження і 
контрсталійного часу і за умови, що в ці терміни не надійде іншого 
розпорядження відправника. Час, витрачений перевізником на здачу 
вантажу на зберігання, розглядається як простій судна.
  Якщо протягом двох місяців з дня приходу судна в порт зданий 
на зберігання вантаж не буде запитаний і відправник не сплатить 
перевізнику всіх належних за це перевезення сум, перевізник вправі 
продати вантаж. Незапитаний вантаж, що швидко псується, може 
бути проданий і до закінчення зазначеного терміну. Про факт 
продажу вантажу перевізник повідомляє відправника.
  У морських портах України терміни і порядок зберігання 
вантажів до отримання їх одержувачем визначаються правилами, що 
встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі 
транспорту згідно із статтею 3 цього Кодексу.
  Вантажі, що зберігаються у портах понад встановлені терміни, 
підлягають продажу у порядку, встановленому чинним законодавством 
України, з компенсацією портам витрат на зберігання відповідно до 
правил статті 169 цього Кодексу. 

  Стаття 168. Оплата зберігання несвоєчасно вивезеного вантажу 

  У разі скупчення в морських портах України вантажів, що 
перевозяться в каботажі, внаслідок несвоєчасного їх вивезення 
одержувачами з вини останніх плата за зберігання цих вантажів у 
портах може бути збільшена до трикратного розміру.
  Підвищена плата за зберігання вводиться не раніш як через 
добу після письмового повідомлення про це юридичної чи фізичної 
особи, з якої передбачається стягнення підвищеної плати. 

  Стаття 169. Продаж незапитаного і зданого на зберігання 
  вантажу 

  Суми, виручені від продажу вантажу, зазначеного в статті 167 
цього Кодексу, за вирахуванням сум, належних перевізнику, 
зараховуються на депозит перевізника для видачі за належністю.
  Якщо виручених від продажу вантажу сум виявиться недостатньо 
для покриття належних перевізнику платежів і витрат, пов'язаних із 
зберіганням і продажем вантажу, перевізник вправі стягнути 
недоодержані суми з відправника.
  Якщо протягом шести місяців з дня продажу вантажу ніхто не 
заявить своїх прав на суму, виручену від його продажу, то ця сума, 
за вирахуванням належних перевізнику платежів, надходить до 
Державного бюджету України, а сума, виручена від продажу 
бездокументного вантажу, - в доход перевізника на покриття 
збитків, викликаних задоволенням вимог, зв'язаних з втратою або 
нестачею вантажів. 

  Стаття 170. Оплата фрахту 

  Всі належні перевізнику платежі сплачуються відправником 
вантажу (фрахтувальником).
  У випадках, передбачених договором відправника 
(фрахтувальника) з перевізником, а при перевезенні в каботажі - 
чинними на морському транспорті України правилами, допускається 
переведення платежів на одержувача.
  Одержувач зобов'язаний при прийманні вантажу сплатити 
перевізнику, якщо це не було зроблено раніше вантажовідправником 
(вантажоодержувачем), належний фрахт, внести плату за простій, 
відшкодувати зазначені перевізником витрати, пов'язані з вантажем, 
а у випадку загальної аварії - зробити аварійний внесок або надати 
належне забезпечення.
  Перевізник може не видавати вантаж до виплати сум або надання 
забезпечення, зазначених у частині третій цієї статті. 

  Стаття 171. Забезпечення оплати фрахту 

  Якщо вартість навантаженого вантажу не покриває фрахту та 
інших витрат перевізника щодо вантажу, а відправник не вніс 
повністю фрахт перед відходом судна і не надав додаткового 
забезпечення, перевізник має право до відходу судна розірвати 
договір і вимагати сплати йому половини обумовленого фрахту, плати 
за простій, якщо він мав місце, а також відшкодування інших 
понесених перевізником витрат щодо вантажу. Вивантаження такого 
вантажу здійснюється за рахунок відправника. 

  Стаття 172. Оплата фрахту в разі відмови відправника 
  від договору, якщо для перевезення було 
  надано все судно 

  Якщо для перевезення вантажу надано все судно, відправник 
вправі відмовитися від договору із сплатою:
  1) половини повного фрахту, а також плати за простій, якщо 
він мав місце та витрачених перевізником за рахунок вантажу сум і 
не включених в суму фрахту, якщо відмова відправника надійшла до 
закінчення сталійного або контрсталійного часу, встановленого для 
навантаження, або до відправлення судна в плавання, залежно від 
того, який з цих двох моментів настав раніше;
  2) повного фрахту та інших сум, зазначених у пункті 1 цієї 
статті, якщо відмова надійшла після одного з моментів, зазначених 
у пункті 1 цієї статті, і договір було укладено на один рейс;
  3) повного фрахту за перший рейс, інших сум, зазначених у 
пункті 1 цієї статті, і половини фрахту за решту рейсів, якщо 
відмова надійшла після одного з моментів, зазначених у пункті 1 
цієї статті, і якщо договір було укладено на кілька рейсів.
  У разі відмови відправника від договору морського перевезення 
вантажу до виходу судна в рейс перевізник зобов'язаний видати 
відправнику вантаж, якщо навіть вивантаження може затримати судно 
понад встановлений термін.
  При відмові відправника від договору морського перевезення 
вантажу під час рейсу він вправі вимагати видачі вантажу тільки в 
порту призначення, куди судно повинно зайти згідно з договором 
морського перевезення вантажу, або в порту, куди воно зайшло за 
необхідністю. 

  Стаття 173. Оплата фрахту у разі відмови відправника 
  від договору, якщо для перевезення було 
  надано не все судно 

  Якщо за договором морського перевезення вантажу відправнику 
було надано не все судно, то його відмова від договору може 
виникнути лише за умови сплати повного фрахту, плати за простій, 
якщо він мав місце, і відшкодування понесених перевізником витрат 
по вантажу, не включених у суму фрахту. Перевізник зобов'язаний на 
вимогу відправника видати вантаж до його доставки в порт 
призначення лише у тому випадку, якщо цим не буде завдано збитків 
перевізнику та іншим відправникам вантажу. 

  Стаття 174. Дистанційний фрахт 

  У разі втрати, нестачі або пошкодження вантажу з причин, за 
які перевізник не несе відповідальності, фрахт сплачується 
повністю. У випадках, передбачених статтями 154, 157, 158, 159 
цього Кодексу, фрахт сплачується пропорційно пройденій відстані. 

  Стаття 175. Прострочення оплати фрахту 

  Фрахт та інші платежі, належні перевізнику, а також термін 
оплати визначаються договором морського перевезення вантажу. За 
прострочений фрахт відправник (фрахтувальник) або одержувач 
платить пеню відповідно до умов договору морського перевезення 
вантажу або за ставками, встановленими центральним органом 
виконавчої влади в галузі транспорту. 

  Стаття 176. Підстави звільнення перевізника від 
  відповідальності за втрату, нестачу 
  і пошкодження вантажу 

  Перевізник відповідає за втрату, нестачу і пошкодження 
прийнятого для перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, 
нестача або пошкодження сталися не з його вини, зокрема, 
внаслідок:
  1) дії непереборної сили;
  2) виникнення небезпеки і випадковостей на морі та інших 
судноплавних водах;
  3) пожежі, що виникла не з вини перевізника;
  4) рятування людей, суден, вантажів;
  5) дій або розпоряджень властей (затримання, арешт, карантин 
тощо);
  6) воєнних дій, терористичних актів, народних заворушень;
  7) дій або упущень відправника або одержувача;
  8) прихованих недоліків вантажу, його властивостей або 
природних втрат, що не перевищують однак встановлених норм;
  9) непомітних за зовнішнім виглядом, недоліків тари і 
упаковки вантажу чи збивання лісу в плоту;
  10) недостатності чи неясності маркування вантажу;
  11) страйків або інших обставин, що спричинили зупинку або 
обмеження роботи повністю чи частково;
  12) дій щодо запобігання забрудненню навколишнього природного 
середовища.
  Відповідальність перевізника згідно з цією статтею виникає з 
моменту приймання вантажу до перевезення і закінчується в момент 
його видачі.
  Недійсними є угоди, що не відповідають положенням цієї 
статті, за винятком угод про відповідальність з моменту приймання 
вантажу до його навантаження на судно і після вивантаження до 
здачі вантажу. 

  Стаття 177. Навігаційна помилка 

  Перевізник не відповідає за втрату, нестачу або пошкодження 
вантажу, якщо доведе, шо вони сталися внаслідок дій або упущень 
капітана, інших осіб суднового екіпажу і лоцмана в судноводінні 
або управлінні судном. За втрату, нестачу або пошкодження вантажу, 
викликані діями або упущеннями названих осіб під час 
навантаження, розміщення, вивантаження або здавання вантажу, 
перевізник несе відповідальність за правилами статті 176 цього 
Кодексу. 

  Стаття 178. Звільнення перевізника від відповідальності 
  за нестачу вантажу 

  Перевізник не відповідає за нестачу вантажу, що прибув у порт 
призначення:
  1) у справних суднових приміщеннях, ліхтерах, контейнерах із 
справними пломбами відправника (стаття 147 цього Кодексу);
  2) у цілій і справній тарі без слідів її розпакування в 
дорозі;
  3) у супроводі провідника відправника або одержувача, якщо 
тільки одержувач не доведе, що нестача вантажу сталася з вини 
перевізника. 

  Стаття 179. Розмір відповідальності перевізника за втрату, 
  недостачу і пошкодження вантажу 

  За збитки, що є результатом втрати або пошкодження вантажу, 
перевізник несе відповідальність у таких розмірах:
  1) за втрату і недостачу вантажу - у розмірі дійсної вартості 
втраченого вантажу і вантажу, якого не вистачає;
  2) за пошкодження або зіпсуття вантажу - у сумі, на яку 
знизилась вартість вантажу.
  Перевізник також повертає одержаний ним фрахт, якщо він не 
входить у ціну втраченого вантажу або вантажу, якого не вистачає. 

  Стаття 180. Визначення вартості вантажу 

  Дійсна вартість втраченого вантажу і вантажу, якого не 
вистачає, визначається за цінами порту призначення на той час, 
коли туди прийшло або повинно було прийти судно, а при 
неможливості визначити ці ціни - за цінами порту і часом 
відправлення вантажу, збільшеними на суму витрат, пов'язаних з 
перевезенням.
  З відшкодування за втрачений, пошкоджений вантаж і вантаж, 
якого не вистачає, відраховуються витрати, пов'язані з 
перевезенням вантажу (оплата фрахту, мита тощо), що повинні були 
бути зроблені вантажовласником, але внаслідок нестачі або 
пошкодження вантажу зроблені не були. 

  Стаття 181. Обмеження відповідальності перевізника 
  при незазначеній вартості вантажу 

  Якщо вартість вантажу не була зазначена і включена в 
коносамент, відшкодування за пошкоджене місце чи одиницю вантажу, 
якої не вистачає, не може перевищувати 666,67 розрахункових
одиниць або 2,0 розрахункових одиниць за один кілограм маси брутто 
пошкодженого, зіпсованого вантажу або вантажу, якого не вистачає, 
залежно від того, яка сума вища, за винятком вартості контейнера 
або іншого транспортного пристрою відправника (фрахтувальника), 
вартість якого визначається згідно зі статтею 182 цього Кодексу.
  Угода про зменшення зазначених сум є недійсною. Перевізник 
не має права на обмеження відповідальності, передбачене в частині 
першій цієї статті, якщо доведено, що втрата, нестача або 
пошкодження стали результатом дій або упущень перевізника, 
здійснених з наміром завдати таку втрату, нестачу чи пошкодження 
чи через самовпевненість з усвідомленням можливості заподіяння 
збитку.
  Службовець або агент перевізника не вправі скористатися 
передбаченими в цій главі правилами про обмеження 
відповідальності, якщо доведено, що нестача, пошкодження або 
зіпсуття стали результатом дії або упущення цього службовця або 
агента, здійснені з наміром заподіяти такий збиток або через 
самовпевненість з усвідомленням можливості заподіяння збитку.
  Якщо в коносаменті зазначено кількість місць або одиниць 
вантажу, поміщеного в контейнер або на інший пристрій, то 
кількість місць або одиниць вантажу для цілей цієї статті 
приймається відповідно до коносамента. Якщо у коносаменті не 
зазначено кількість місць або одиниць вантажу, поміщеного в 
контейнер чи на інший пристрій, кількість вантажу в контейнері 
або на іншому пристрої вважається одним місцем або однією 
одиницею вантажу. 

  Стаття 182. Відповідальність перевізника за втрату 
  або пошкодження контейнера 

  За втрату або пошкодження контейнера чи іншого пристрою 
відправника (фрахтувальника) перевізник несе відповідальність у 
таких розмірах:
  1) за втрату контейнера чи пристрою - у розмірі його дійсної 
вартості з урахуванням фактичного зносу контейнера чи пристрою на 
момент його втрати;
  2) за пошкодження контейнера чи пристрою - у розмірі дійсної 
вартості його ремонту в порту призначення, якщо ремонт не буде 
виконано перевізником самостійно або за власний рахунок до моменту 
здачі контейнера одержувачу. 

  Стаття 183. Відповідальність за простій судна з вини 
  відправника або одержувача вантажу 

  За простій судна внаслідок непред'явлення або несвоєчасного 
пред'явлення вантажу, затримки навантажувально-розвантажувальних 
робіт, що проводяться засобами відправника або одержувача вантажу, 
чи інших затримок з вини відправника або одержувача вантажу 
відповідальність несе відправник або одержувач вантажу згідно з 
договором морського перевезення вантажу.
  Штраф за контрсталійний час суден стягується в безспірному 
(безакцептному) порядку після подання відправнику або одержувачу 
вантажу розрахунку сталійного часу і суми штрафу. 

  ГЛАВА 3. ДОГОВІР МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРА 

  Стаття 184. Поняття договору морського перевезення 
  пасажира 

  За договором морського перевезення пасажира перевізник 
зобов'язується перевезти пасажира і його каютний багаж у пункт 
призначення, а в разі здачі пасажиром багажу - також доставити 
багажу в пункт призначення і видати його уповноваженій на 
отримання багажу особі; пасажир повинен сплатити встановлену 
плату за проїзд, а при здачі багажу - і плату за провезення 
багажу.
  Перевезення охоплює час перебування пасажира та його каютного 
багажу на судні, час посадки на судно і висадки, а також доставки 
пасажира водним шляхом з берега на судно і назад, якщо плата за 
доставку входить у вартість квитка або якщо судно, що 
використовується для цього допоміжного перевезення, було надано 
перевізником.
  Перевезення іншого багажу, який не є каютним багажем, охоплює 
час з моменту прийняття його перевізником, службовцем або агентом 
перевізника на березі або на борту судна до моменту його видачі 
перевізником, службовцем або агентом перевізника. 

  Стаття 185. Сфера застосування договору морського 
  перевезення пасажира 

  Правила цієї глави застосовуються до перевезень пасажира і 
багажу, якщо:
  1) судно плаває під Державним прапором України;
  2) договір перевезення укладено в Україні;
  3) відповідно до договору перевезення місце відправлення або 
призначення знаходиться на території України.
  Будь-які угоди сторін, що обмежують права пасажира, 
передбачені цією главою, є недійсними. 

  Стаття 186. Недійсність умов договору 

  Будь-яка умова договору, укладеного до виникнення події, що 
стала причиною смерті пасажира або ушкодження здоров'я чи втрати 
або пошкодження багажу, яка має своєю ціллю звільнити перевізника 
від відповідальності перед пасажиром або встановити меншу, ніж 
зазначено у статті 194 цього Кодексу межу відповідальності, а 
також будь-яка умова, ціллю якої є перенесення тягаря доказу, 
покладеного на перевізника, є недійсною. Але недійсність цієї 
умови не тягне за собою недійсності договору перевезення, який 
продовжує регулюватися правилами цієї глави. 

  Стаття 187. Доказ укладення договору 

  Доказом укладення договору морського перевезення пасажира і 
сплати вартості проїзду є виданий перевізником квиток. Здача 
перевізнику багажу засвідчується багажною квитанцією. 

  Стаття 188. Відмова пасажира від договору 

  Пасажир має право в будь-який час до відходу судна, а після 
початку рейсу - в будь-якому порту, в який судно зайде для посадки 
або висадки пасажирів, відмовитись від договору морського 
перевезення.
  Пасажир, який повідомив перевізника про відмову від 
перевезення, має право отримати назад плату за проїзд і провіз 
багажу в порядку і терміни, встановлені центральним органом 
виконавчої влади в галузі транспорту.
  Якщо пасажир відмовився від перевезення не пізніше терміну, 
встановленого правилами перевезення, або не з'явився до відходу 
судна через хворобу, або відмовився до відходу судна від 
перевезення з цієї ж причини з пред'явленням відповідного 
документа або з причин, що залежать від перевізника, пасажиру 
повертається вся внесена ним плата за проїзд і провіз багажу. 

  Стаття 189. Відмова перевізника від договору 

  Перевізник має право відмовитися від договору морського 
перевезення пасажира при настанні обставин, зазначених у пунктах 
1-4 статті 156 цього Кодексу.
  Договір морського перевезення пасажира припиняється без 
відмови сторін при настанні обставин, зазначених у пунктах 1 і 2 
частини першої статті 158 цього Кодексу.
  У разі припинення договору морського перевезення пассажира до 
відходу судна пасажиру повертається вся плата за проїзд і провіз 
багажу, а при припиненні договору після початку рейсу - частина 
вказаної плати пропорційно відстані, перевезення на яку не 
відбулося.
  Перевізник має право затримати відхід судна, змінити маршрут 
перевезення, місце посадки або висадки пасажира, якщо такі дії 
будуть необхідні внаслідок стихійного лиха, несприятливих 
санітарно-епідеміологічних умов у порту відправлення, призначення 
або за маршрутом перевезення, а також інших подій і явищ, що не
залежать від перевізника і роблять неможливим виконання договору 
морського перевезення пасажира. 

  Стаття 190. Права пасажира 

  Пасажир має право:
  1) провозити з собою безоплатно одну дитину віком до шести 
років без права зайняття нею окремого місця, купувати для дітей 
віком від шести до чотирнадцяти років дитячі квитки за пільговою 
ціною;
  2) перевозити з собою каютний багаж безкоштовно в межах 
установлених норм;
  3) здавати для перевезення багаж за плату за тарифом.
  Про втрату або пошкодження багажу пасажир повинен направити 
письмове повідомлення перевізнику або його агенту:
  а) у випадку явного пошкодження каютного багажу - до або в 
момент висадки пасажира;
  б) у випадку явного пошкодження іншого багажу - до або в 
момент його видачі;
  в) у випадку втрати багажу або його пошкодження, яке не є 
явним, - протягом п'ятнадцяти днів з дня висадки або з дня видачі 
багажу, чи з того моменту, коли він повинен бути виданий.
  Якщо пасажир не виконав вимог цієї статті, то вважається, 
оскільки не доведено протилежне, що пасажир одержав свій багаж 
непошкодженим.
  Письмове повідомлення не потрібне, якщо стан багажу було 
спільно визначено або перевірено в момент його отримання.
  Багаж, не запитаний протягом трьох місяців з дня приходу 
судна в порт призначення, може бути реалізований у порядку, 
встановленому центральним органом виконавчої влади в галузі 
транспорту.

{ Стаття 190 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V 
( 997-16 ) від 27.04.2007 } 

  Стаття 191. Страхування пасажира 

  Пасажир за договором морського перевезення підлягає 
обов'язковому страхуванню від нещасного випадку відповідно до 
законодавства України. Сплачувана пасажиром страхова премія 
входить у вартість квитка. 

  Стаття 192. Морехідний стан судна 

  Перевізник зобов'язаний до початку перевезення привести судно 
у стан, придатний для плавання і безпечного перевезення пасажирів, 
завчасно належним чином спорядити його і забезпечити всім 
необхідним для плавання, укомплектувати екіпажем і утримувати 
судно в такому стані протягом усього часу морського перевезення 
пасажирів. 

  Стаття 193. Відповідальність перевізника 

  Перевізник відповідає за шкоду, заподіяну внаслідок смерті 
пасажира або ушкодження його здоров'я, а також в результаті втрати 
або пошкодження багажу, якщо подія, внаслідок якої було заподіяно 
шкоду, сталася під час перевезення і була наслідком вини або 
недбалості перевізника, його працівників, агентів, які діють у 
межах своїх службових обов'язків.
  Перевізник відповідає за нестачу або пошкодження прийнятого 
до перевезення багажу, а також за прострочення в його доставці, 
якщо не доведе, що нестача, пошкодження або прострочення в 
доставці сталися не з його вини.
  Перевізник зобов'язаний забезпечити схоронність валізи 
(сумки), особистих речей пасажира (крім дорогоцінностей та 
грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці.
  Перевізник не відповідає за втрату чи пошкодження грошей, 
цінних паперів, дорогоцінних металів і виробів з них, 
коштовностей, прикрас, виробів мистецтва або інших цінностей, за 
винятком випадків, коли такі цінності були здані на збереження 
перевізнику, який погодився їх зберігати в безпеці. В останньому 
випадку перевізник відповідає не вище межі, передбаченої частиною 
четвертою статті 194 цього Кодексу.
  Якщо перевізник доведе, що вина або недбалість пасажира стали 
причиною або сприяли його смерті або ушкодженню здоров'я, втраті 
або пошкодженню його багажу, суд, що розглядає справу, може 
звільнити перевізника від відповідальності повністю чи частково. 
{ Стаття 193 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V 
( 997-16 ) від 27.04.2007 } 

  Стаття 194. Межі відповідальності перевізника 

  У випадку смерті пасажира або ушкодження його здоров'я 
відповідальність перевізника ні в якому разі не перевищує 175000 
розрахункових одиниць у відношенні перевезення в цілому.
  Відповідальність перевізника за втрату або пошкодження 
каютного багажу ні в якому разі не перевищує 1800 розрахункових 
одиниць на пасажира у відношенні перевезення в цілому.
  Відповідальність перевізника за втрату або пошкодження 
автомашини, включаючи весь багаж, що перевозиться в автомашині чи 
на ній, ні в якому разі не перевищує 10000 розрахункових одиниць 
за автомашину щодо перевезення в цілому.
  Відповідальність перевізника за втрату або пошкодження іншого 
багажу, ніж той, що зазначено в частинах другій і третій цієї 
статті, ні в якому разі не перевищує 2700 розрахункових одиниць на 
пасажира у відношенні перевезення в цілому.
  Перевізник і пасажир можуть шляхом точно вираженої письмової 
угоди встановити більш високі межі відповідальності, ніж ті, що 
передбачені частинами 1-4 цієї статті.
  Перевізник, працівник або агент перевізника не вправі 
скористатися межами відповідальності, встановленими в цій статті, 
якщо буде доведено, що збиток заподіяно внаслідок дій або упущень 
перевізника, працівника або агента перевізника, скоєних або з 
наміром заподіяти цей збиток, або через самовпевненість з 
усвідомленням можливого заподіяння збитку. 

  ГЛАВА 4. ДОГОВІР МОРСЬКОГО КРУЇЗУ 

  Стаття 195. Поняття договору морського круїзу 

  За договором морського круїзу одна сторона - організатор 
круїзу зобов'язується здійснити колективну морську подорож (круїз) 
за певною програмою і надати учасникові круїзу всі пов'язані з цим 
послуги (морське перевезення, харчування, побутове та екскурсійне 
обслуговування тощо), а інша сторона - учасник круїзу 
зобов'язується сплатити за це встановлену плату. 

  Стаття 196. Докази укладення договору морського круїзу 

  Документом, що підтверджує наявність договору морського 
круїзу, є іменна путівка або інший прирівняний до неї документ, 
виданий організатором круїзу. 

  Стаття 197. Сфера застосування договору морського круїзу 

  Наступні правила цієї глави застосовуються у тих випадках, 
коли угодою сторін за договором круїзу не встановлено інше. Однак 
будь-яка угода сторін, що обмежує права учасника круїзу, 
передбачені в цій главі, недійсна. 

  Стаття 198. Морехідний стан судна 

  Організатор круїзу зобов'язаний до початку круїзу забезпечити 
приведення судна в належний стан відповідно до умов статті 192 
цього Кодексу та утримувати судно в такому стані протягом усього 
часу круїзу. 

  Стаття 199. Відмова від договору учасника круїзу 

  Учасник круїзу має право у будь-який час до початку круїзу 
відмовитися від договору морського круїзу. Учасник круїзу, який 
заздалегідь повідомив організатора круїзу про відмову від 
договору, має право одержати назад плату за круїз у порядку, 
розмірах і терміни, встановлені договором морського круїзу.
  У випадку, коли організатор круїзу не може надати учасникові 
круїзу місце на судні, яке передбачено договором, або за згодою 
учасника круїзу таке ж місце на іншому судні, що за своїми 
характеристиками і комфортабельністю не нижче обумовленого, 
учасник круїзу вправі відмовитися від договору і повністю отримати 
назад плату за круїз. 

  Стаття 200. Відмова від договору організатора круїзу 

  Організатор круїзу має право відмовитися від договору 
морського круїзу у разі виникнення до початку круїзу обставин, 
зазначених у пунктах 1-4 статті 156 цього Кодексу.
  Якщо ці обставини трапились після початку круїзу і привели до 
його припинення, договір анулюється. У цьому випадку організатор 
круїзу зобов'язаний повернути учаснику плату за невикористану 
частину круїзу і на вимогу останнього доставити його в порт 
відправлення. 

  Стаття 201. Витрати у разі збільшення продовження 
  терміну круїзу 

  У випадку збільшення терміну круїзу через непередбачені 
обставини організатор круїзу несе всі додаткові витрати, пов'язані 
з наданням послуг учасникові круїзу. 

  Стаття 202. Відповідальність організатора круїзу 

  Організатор круїзу несе відповідальність за шкоду, заподіяну 
смертю або ушкодженням здоров'я учасника круїзу, а також втратою 
або пошкодженням його речей відповідно до правил статей 193, 194 
цього Кодексу. 

  Р О З Д І Л VI 

  ФРАХТУВАННЯ СУДЕН 

  ГЛАВА 1. ДОГОВІР ЧАРТЕРУ (ФРАХТУВАННЯ) 
  СУДЕН НА ПЕВНИЙ ЧАС 

  Стаття 203. Поняття договору чартеру (фрахтування) суден 

  За договором чартеру (фрахтування) судна на певний час 
судновласник зобов'язується за обумовлену<



Выбор яхт


Чартер яхт


BENETEAU Oceanis 331
Длина 10.41 м.
Ширина 3.43 м.
от 3000 грн
Oriana 21 (Леся)
Длина 6.2 м.
Ширина 2.45 м.
от 1300 грн


 


windfinder

 

 

 
Poseidon
Погода в Европе
 
продажа яхт, аренда яхт, чартер в Грецию, Израиль, Украину, Хорватию, Турцию обучение яхтингу на яхтах, на яхте, корпоративы, яхтенная школа,права на лодку
продажа яхт, аренда яхт, чартер в Грецию, Израиль, Украину, Хорватию, Турцию обучение яхтингу на яхтах, на яхте, корпоративы, яхтенная школа,права на лодку